- запалювати
- техн.; физ. воспламеня́ть, зажига́ть, запа́ливать
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
запалювати — юю, юєш, недок., запали/ти, палю/, па/лиш, док., перех. 1) Викликати горіння чого небудь, видобувати вогонь. || також без додатка. Починати топити яким небудь паливом (піч і т. ін.). || Викликати жевріння тютюну (в цигарці, люльці). ||… … Український тлумачний словник
запалювати — I = запалити (спричинити горіння чого н.), підпалювати, підпалити; розпалювати, розпалити, розгнічувати, розгнітати, розгнітити (вогонь, багаття тощо); закурювати, закурити, засмалювати, засмалити (цигарку, люльку) II ▶ див. викликати,… … Словник синонімів української мови
запалювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
засвічувати — засвітити (запалювати що н., щоб викликати світіння), світити, запалювати, запалити, розсвічувати, розсвітити … Словник синонімів української мови
антигризутність — ності, ж. Властивість запобіжників вибухових речовин, що характеризується їх пониженою здатністю запалювати газоповітряні суміші під час вибухових робіт у шахтах … Український тлумачний словник
живити — живлю/, жи/виш; мн. жи/влять; недок., перех. 1) Забезпечувати живі організми поживними речовинами, водою і т. ін. || розм. Забезпечувати кого небудь продуктами харчування. 2) Постачати, забезпечувати чим небудь необхідним для нормальної дії. 3)… … Український тлумачний словник
закурювати — юю, юєш і рідко закуря/ти, я/ю, я/єш, недок., закури/ти, урю/, у/риш, док. 1) перех. Покривати пилом, запорошувати. 2) перех. Покривати кіптявою. || Закопчувати, коптити. 3) перех. і без додатка. Запалювати (люльку, цигарку і т. ін.). 4) тільки… … Український тлумачний словник
запалити — I див. запалювати. II палю/, па/лиш, док., перех., вет. Напоївши гарячого від утоми коня, застудити, викликати в нього запал (див. запал III) … Український тлумачний словник
запалюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. ч. до запалювати 1), 2) … Український тлумачний словник
запалювання — я, с. 1) Дія за знач. запалювати 1), 2). 2) спец. Пристрій, що викликає спалах горючої суміші у двигунах внутрішнього згоряння … Український тлумачний словник
запалюватися — ююся, юєшся, недок., запали/тися, палю/ся, па/лишся, док. 1) Починати горіти, спалахувати полум ям; загорятися. || Починати сяяти, світитися. || Починати рожевіти (про небо). || Починатися, наставати (про світанок, ранок, день). 2) перен. Дуже… … Український тлумачний словник